Хадзіць можна толькі на пару з сябрам – арыгінальны туалет у крычаўскім парку

У парку Перамогі ў цэнтры Крычава ў драўляны туалет варта ісці толькі з сябрам або сяброўкай, бо закрыць дзверку самастойна магчымасці няма ад слова зусім: шпінгалеты размешчаны звонку, адтулінаў для закрыцця няма. 

Аказалася, што грамадскія прыбіральні ў Крычаве могуць прымусіць ламаць галаву. Менавіта такія туалеты знаходзіцца каля кургана Славы ў крычаўскім парку Перамогі. Звонку акуратныя драўляныя прыбіральні выглядаюць прыстойна і дабротна.

Але, калі прыглядзецца, то адкрываецца зусім іншая карціна. 

На адным туалеце шпінгалет для закрыцця ёсць, але толькі звонку і выемка для закрыцця знаходзіцца абсалютна на іншай вышыні і зачыніць клямку немагчыма. На другім туалеце засаўка таксама звонку, а адтуліны для закрыцця зусім няма. Па логіцы атрымліваецца, што адзін ты ў прыбіральню ў гэтым парку схадзіць не зможаш, бо знутры зачыніцца не атрымаецца – рэзюмуе раённая газета “Крычаўскае жыццё”.

Навошта засаўкі звонку – сапраўды застаецца загадкай, хоць няма сумневаў, што па ўсіх дакументах крычаўскай камунальнай службы ўсё добра і правільна зроблена. Пагэтаму прыйдзецца хадзіць гараджанам у драўляную прыбіральню на пару. 

Фота: “Крычаўскае жыццё”

 

Дванаццаць рулонаў сена скраў жыхар Быхава ў Слаўгарадскім раёне

Прапажу заўважыў кіраўнік сельгаспрадпрыемства “Урэчанскі” Слаўгарадскага раёна і падаў сігнал у міліцыю. Вечарам 15 ліпеня на полі прадпрыемства каля вёскі Рабінаўка злодзеяў затрымалі – на чале з 25-гадовым жыхаром Быхава яны спрабавалі вывезці тры рулоны сенажу на аўтамашыне. Усяго, як высветлілася, быхаўчанін спрычыніўся да крадзяжу дванаццаці рулонаў сена за некалькі дзён – піша газета “Прысожскі край”.

Фота: “Прысожскі край”

З-за вострага недахопу кіроўцаў, у Бабруйску адмяняецца больш за 150 аўтобусных рэйсаў

25 ліпеня ў Бабруйску практычна не будуць функцыянаваць восем аўтобусных маршрутаў, а ўсяго адменена больш за 150 рэйсаў па горадзе – “у сувязі з вострым недахопам вадзіцеляў”. Поўную інфармацыю пра адмененыя рэйсы можна знайсці на сайце бабруйскага аўтапарка №2.

Трэба адзначыць, што хранічны недахоп кіроўцаў для Бабруйска – даўняя праблема. Mogilev.media яшчэ месяц тому паведамлялі пра адмены аўтобусных рэйсаў у горадзе, тады лік ішоў на некалькі дзясяткаў, а галоўнай прычынай перабояў называўся “масавы сыход вадзіцеляў на бальнічны”. 

Звяртае на сябе ўвагу той факт, што падобныя адмены рэйсаў у Бабруйску здараюцца ці не кожны дзень – больш за сотню рэйсаў не ажыццяўляліся ўчора, 24 ліпеня, некалькі дзясяткаў – 21, 19, 15, 14, 13, 12 ліпеня і яшчэ раней.

Фота: “Камерцыйны кур’ер”

Экскурсія ў лапцях, клопат пра жніво і закрыццё самай старой газеты – “Магілёўскі веснік” за 24 ліпеня

24 ліпеня 1912 года “Магілёўскі веснік” прысвяціў асобную калонку прыбыццю ў горад экскурсіі вучняў з Быхава. 47 дзяцей прыбылі ў горад у нацыянальных касцюмах і ў лапцях. Таксама з выдання можна даведацца, колькі чалавек жыло ў Магілёве ў 1912 годзе, як ішлі справы са жнівом, і наколькі меркантыльнымі выявіліся гарадскія рамізнікі. 

Сярод міжнародных навінаў выдзяляецца паведамленне пра закрыццё самай старажытнай газеты ў свеце – кітайскага “Сталічнага весніка”, што выходзіў у Пекіне з 911 года – адразу пасля таго, як у Кітаю была вынайдзена папера. 

Трэба адзначыць, што “Сталічны веснік” выдаецца ў Кітаі дагэтуль – навіна пра яе канчатковае закрыццё ў 1912 годзе аказалася заўчаснай.

У Клімавічах сутыкнуліся легкавушка і культыватар – вінаватага прыйшлося шукаць судэкспертам

У красавіку гэтага года адбылося сутыкненне двух транспартных сродкаў на вуліцы Савецкай у Клімавічах. Аўтамабіль Peugeot, якім кіраваў 58-гадовы мясцовы жыхар пайшоў на абгон мотаблока з прычэпам, якім кіраваў 53-гадовы клімаўчанін. Падчас абгону машыні і мотаблок сутыкнуліся, прычым абодва кіроўцы абвінавацілі ў парушэнні правілаў язды адзін аднога – паведамляе прэс-служба Камітэта судовых экспертыз.

Так, кіроўца Peugeot абвінаваціў 53-гадовага апанента ў небяспечным манёўры, а той у адказ заявіў, што 58-гадовы выбраў недастатковую дыстанцыю. Абодва транспартныя сродкі атрымалі пашкоджанні – аўтамабілю парвала пасажырскую пярэднюю дзвер, а ў матаблока выламала адно кола.

У выніку вінаватым прызналі кіроўцу мотаблока – як выявілася, на культыватары забаронена ездзіць па дарогах агульнага карыстання, акрамя таго інструкцыя мотаблока не прадугледжвае буксіроўку на ім прычэпа. 53-гадовы клімаўчанін атрымаў штраф, яго таксама на адзін год пазбавілі правоў.

Фота: Судовыя экспертызы

Сёння – дзень ушанавання Баркалабаўскай іконы Божай Маці

24 ліпеня адзначаецца дзень ушанавання Баркалабаўскага абраза Маці Божай – аднаго з найвялікшых шэдэўраў беларускай школы іканапісу. Абраз быў створаны ў XVI – XVII стагоддзях і захоўвае выразныя рысы старажытнавізантыйскай традыцыі.

Абраз амаль увесь час свайго існавання знаходзіўся ў жаночым манастыры ў вёсцы Баркалабава Быхаўскага раёна. Ён захаваўся да нашых дзён у арыгінале, што вялікая рэдкасць для Беларусі. У часы ганенняў на царкву ў савецкую эпоху абраз знікаў з манастыра, а ў 1974 годзе яго выявіла экспедыцыя Дзяржаўнага мастацкага музея БССР.

Сёння ў Баркалабава праходзіць святочная літургія, якую правядуць арцыбіскуп Магілёўскі і Мсціслаўскі Сафроній і біскуп Бабруйскі і Быхаўскі Серафім – паведамляе “Маяк Прыдняпроўя”.

Фота з адкрытых крыніц

Абсурдныя тапонімы Крычава – вуліца “мікрараён Камсамольскі”, вуліца “мікрараён Сож”

Ранейшае напісанне абодвух мікрараёнаў ускладнілася і стала выглядаць малазразумелай блытанінай. Цяпер у тапаніміцы Крычава існуюць дзве ўнікальныя сваёй абсурднасцю назвы. 

З сярэдзіны 2021 года блытаныя і абсурдныя найменні стала пісацца афіцыйна. Паступова на ўсіх пяці- і трохпавярховіках абодвух мікрараёнаў былі прымацаваны шыльды з новымі назвамі і нумарамі дамоў. Калі не ўлічваць дзіўнасць новых найменняў, то факт з’яўлення шыльдаў пазітыўны, бо раней іх зусім не было. 

З’яўленне па-сутнасці новых гарадскіх назваў не зусім зразумела, бо менавіта папярэднія найменні (проста – мікрараён Камсамольскі, мікрараён Сож) больш дакладна і канкрэтна адлюстроўвалі сутнасць крычаўскіх жылых кварталаў (што адносяцца да часткі горада пад назвай “Мікра”). 

З пункту гледжання урбанімікі і архітэктуры мікрараён – гэта тэрыторыя, не раздзеленая вуліцамі агульнагарадскога значэння і магістральнымі вуліцамі, у межах якіх размяшчаецца жылая забудова, грамадска-дзелавыя, вытворчыя аб’екты, аб’екты камунальнага прызначэння, зялёныя тэрыторыі агульнага карыстання. 

Вельмі часта мікрараён мае проста агульную назву, а кожны дом адпаведна свой парадкавы нумар. Прычым зазвычай у кварталах і мікрараёнах не фарміруецца тыповай вулічнай забудовы, якая да прыкладу, характэрна для старой частцы Крычава. 

Больш за тое, спалучэнне “вуліца мікрараён” гучыць проста недарэчна, бо разнастайных дарог ці чагосьці падобнага да вуліц на абодвух мікрараёнах дзясяткі.

Фота: mogilev media.

Занесла ў кювет – пад Бабруйскам разбіліся двое

На трасе Мінск-Гомель у Бабруйскім раёне 22 ліпеня адбылася жорсткая аварыя. 31-гадовая жанчына, кіруючы аўтамабілем Volkswagen з’ехала ў правы па ходу руху кювет і ўрэзалася ў дрэва.

Паводле высновы ДАІ, жанчына не выбрала бяспечную хуткасць руху, не ўлічыла дарожныя ўмовы і ўмовы надвор’я. Яна сама і 32-гадовы пасажыр атрымалі траўмы. Абодвух шпіталізавалі.

Фота: УУС Магілёўскага аблвыканкама

Дажджы, ветрана, днём да +24°С – прагноз на апошні рабочы тыдзень ліпеня

На працягу апошняга тыдня ліпеня ў Магілёўскай вобласці сіноптыкі прагназуюць у асноўным воблачнае з дажджамі, умерана цёплае надвор’е. Пад фініш тыдня панізяцца начныя тэмпературы, ўзмацняцца вятры да 7-11 м/с. 

Будуць пераважаць вятры паўднёва-заходнія і паўночна-заходнія. Сярэднія сутачныя тэмпературы каля +20°С. 

Удзень да +21 +24°С, начныя тэмпературы ад +10 да +15°С. Працягласць дня змяншаецца ўжо па 3 хвіліны, да 15:59 у пятніцу. У канцы працоўнага тыдня сонца ўзыдзе ў 5:06, зойдзе ў 21:05.

Сінаптычны прагноз на панядзелак, 24 ліпеня. У ноч з нядзелі на панядзелак да +13°С, раніцай да +18°С, удзень +24°С, увечары да +20°С. На працягу сутак будзе даждлівае надвор’е. Вятры на працягу сутак паўднёва-заходнія, хуткасць да 3-5, месцамі пры парывах да 7 м/с. Месяц расце. Геамагнітнае поле спакойнае.

У аўторак, 25 ліпеня, на працягу сутак захаваецца дажджлівае надвор’е. Будуць панаваць паўднёвыя і паўднёва-заходнія  вятры, хуткасцю да 3-4 м/с. Уноч і ўранні каля +15 +17°С, днём тэмпература вырасце нязначна – да рыскі +21°С. Да вечара слупок тэрмометра утрымаецца на адзнаке не ніжэй за +18°С. Месяц расце. Геамагнітнае поле неспакойнае.

У сярэдзіне рабочага тыдня, 26 ліпеня, ноччу і ў першай палове дня прагназуецца пераважна воблачнае без ападкаў надвор’е, у другой палове на значнай тэрыторыі вобласці прагназуюцца дажджы. Ноччу і ўранні да +14°С, у другой палове дня да +24°С. На працягу сутак прагназуюцца заходнія і паўночна-заходнія вятры, іх хуткасць да 3-6 м/с. Месяц расце.

У чацвер, 27 ліпеня, сіноптыкі прагназуюць воблачнае з дажджамі надвор’е. Вецер паўночных напрамкаў хуткасцю 1-3 м/с. Ноччу і ўранні да +12°С, у абед і на працягу другой паловы дня +18°С. Растучы месяц.

У апошні дзень працоўнага тыдня, 21 ліпеня, па папярэдняму прагнозу будзем чакаць у ноч і ўранні даждлівае надвор’е, у другой палове дня – воблачна, пераважна без ападкаў. Чакаецца панаванне паўночна-заходніх вятроў хуткасць якіх вырасце да 7-11 м/с. Уноч і ў ранішнія гадзіны да +11°С, удзень і ўвечары да +21°С. Месяц расце.

Фота з адкрытых крыніц

Региональная политика – как обстоят дела на Могилевщине

Большой социально-экономический обзор, но если вкратце – печальная ситуация в экономике региона не разрешится метаниями по Азии и Африке, нужна адекватная политика и стратегия, учитывающая ближайших соседей и партнеров.

Региональная политика, как составная часть государственного регулирования, должна способствовать наиболее рациональному размещению производительных сил и выравниванию уровня жизни населения. Соответственно, на региональном уровне формируются интересы государства, каждого региона и проживающего там населения и без их гармонии успех государственной региональной политики невозможен. 

В тоже время следует заметить, что у государства и каждого региона есть собственные цели: государство стремится создать единое экономическое пространство, но заинтересовано в приоритетном развитии регионов, имеющих особо важное стратегическое значение. Политика же региональных структур должна базироваться на максимально эффективном использовании ресурсного потенциала территорий, обеспечении самостоятельно поддерживаемого в регионах роста, приемлемого уровня доходов и занятости. 

Но в чем принципиально совпадают современные региональная и государственная политики – это эффективное освоение местных  ресурсов в первую очередь через преобразование структуры хозяйства регионов.

Три центра развития

Еще в советские времена в Могилевской области были определены три центра экономического развития: Бобруйск, Могилев и Кричев, вокруг которых были сформированы соответствующие экономические зоны. Экономика данных центров на протяжении 90 лет (примерно с 1930-х гг.) активно «накачивалась» промышленными инвестициями, в них создавались управления различных отраслей, формировалась территориальная система управления государства.

В Могилеве был построен самый большой в Европе химический комбинат (Могилевхимволокно), который в конце 1960 – в начале 1970-х гг. на некоторое время даже стал градообразующим предприятием областного центра. Могилев постепенно превращался в крупный промышленный город области: он стал центром машиностроения (Трансмаш, завод им. Кирова, металлургический завод, Лифтмаш, Электродвигатель, позже был введен в эксплуатацию вагоностроительный завод). 

В Могилеве заработали самая крупная фабрика легкой промышленности в Европе – «Веснянка», «Лента», Моготекс и другие. В Шклове успешно функционируют производства по выпуску бумаги, в том числе и газетной, а также льно- и маслодельный заводы.  В Могилеве размещены крупные перерабатывающие предприятия: мясо- и молочный комбинаты (Бабушкина крынка).

В Бобруйске запустили крупнейший в Европе шинный комбинат (Белшина),  завод сельскохозяйственного машиностроения. В Осиповичах построили вагонное производство, завод кровельных материалов и даже, парфюмерную фабрику.

На базе кричевского и костюковичского цементных производств создали Белорусскую цементную компанию. В свое время в Кричеве размещались мясокомбинат и завод резиновых изделий. В Климовичах функционирует ликеро-водочный завод.

Казалось бы, в основе развития местной экономики превалируют именно экономические приоритеты, обеспечивающие социальные, правовые и организационные основы государственности. Ключевые ориентиры, определяемые  для региональной политики, обычно носят социально-политическую окраску и имеют прямое отношение к интересам национальной безопасности. Ведь это через государственную политику достигается более высокий уровень рассредоточения промышленности для обеспечения  безопасности по стратегическим соображениям.

Последнее место в республике

По уровню доходов населения Могилевская область занимает последнее место в республике. Попытки насыщения экономики инвестициями, как в промышленности, так и в сельском хозяйстве соответствующей отдачи не дает. 

Так разрекламированные перспективные успехи в деревообработке (в первую очередь, Могилевдрева) оказались производственным пузырем, надутым за счет бюджетных вливаний. Заметим, что деревообработка должна развиваться на местном сырье, как и цементная промышленность и производство ряда железобетонных изделий.

Пожалуй, примером для чиновников и специалистов государственных предприятий в данном ракурсе (завод Могилевдрев, лесхозы, производство строительных изделий на заводе газетной бумаги в Шклове) может служить не самая заметная, но весьма успешная деятельность изготовителей силикатных изделий в Могилеве. Или показатели частных производств.

В 2023 г. в Могилеве на базе Могилехимволокно стал действовать кластер по развитию химической и нефтехимической промышленности. Реально эффективнее, конечно, данный кластер было бы создать в Гомеле на базе «Белнефти», но могилевчане первыми притащили в кластер могилевский технологический университет и иные кажущиеся важными субъекты. Будем надеяться на продуктивность сотрудничества, которое и так развивалось в течение десятилетий. Но причем тут кластер? Ах, да, местным химикам уже пообещали так привычные для них объемные инвестиции. 

А кто просчитал стоимость продукции Могилевхимволокно за последние 15 лет с учетом сотен миллионов евро финансовых вливаний? И почему так часто меняются производственные приоритеты на заводе? Не будет ли в итоге опять закапывание денег в ошибочные направления развития химического гиганта?

Интересная ситуация в сельскохозяйственном производстве: крупные инвестиции в строительство новых свинокомплексов в Белыничском и Славгородском районах, свиного репродуктора в Климовичах реального продвижения в сельскохозяйственном развитии области вряд ли обеспечат. Тоже можно сказать и об интенсивном строительстве новых молочно-товарных комплексов – на лицо иллюзия эффективности высокотехнологичных производств, не подкрепленная качественными параметрами (рост удоя молока на 1 корову и сохранность стада).  

Впрочем, увеличение занятости местного населения нужно оценить положительно, особенно, на периферии Могилевщины (Мстиславль, Славгород, Белыничи).

Неоднозначно видится ситуация Могилевской области с внешней торговлей товарами: их экспорт за 5 месяцев сократился на 9,5 % (в целом по стране +14 %), при этом со странами вне СНГ (в большей части, это развитые страны) – снизился на 49,3 %, а сальдо внешней торговли с этими странами составило – минус 0,5 млн. долларов США. 

Как экономика зависит от политики(а)

По-прежнему, по удельному весу в общем объеме экспорта Беларуси Могилевская область занимает последнее место в стране – 5,7 %, а Гродненская область, например, 7,4 %. Очевидно, что увеличение рядом субъектов хозяйствования объемов экспорта («Бабушкина крынка», «Молочные горки», «Лифтмаш», «Серволюкс агро» и «Белшина»), принципиально ситуацию на Могилевщине не изменили.

Дело в том, что динамика внешнеэкономической деятельности на региональном уровне местными властями продуцируется опосредованно и, фактически, зависит от политической ситуации в стране и отношений с иными государствами. 

Не виноваты же трудовые коллективы «Бабушкиной крынки», «Молочных горок» и мясокомбинатов, что сегодня в построении логистических схем доставки продуктов питания за рубеж приходится оперировать расчетами плеча доставки в 3000-5000 км. А логистика перевозок цемента вообще не приемлет расстояния свыше 500 км. Продукции большинства могилевских предприятий закрыт путь в развитые страны, а с этим и обретение твердой валюты и, не менее важно, доступа к иностранным инвестициям и передовым технологиям.

Соответственно, анализ итогов развития могилевских районов говорит о том, что обеспечение самостоятельно поддерживаемого в районах роста, приемлемого уровня доходов и занятости весьма сомнительно – колеблется в пределах от – 0,2 до + 4 % и существенного влияния на повышение благосостояния населения не имеет.

Белорусская экономическая система реально исполнена высшими органами управления  государства и поэтому уловки с делегированием полномочий определенных прав местным органам эффективно не срабатывают. В данном случае, максимизация использования  ресурсного потенциала регионов с особым энтузиазмом региональной вертикалью не воспринимаются. 

Об этом говорит ситуация со снижением доли собственных доходов при формировании годовых бюджетов отдельных районов и с отсутствием реальных сдвигов в экономике юго-востока Могилевской области, в которую уже вложено более 1 млрд. рублей.

Нужно отчетливо понимать (руководителям местной администрации и субъектов хозяйствования), что в Беларуси этап прямого государственного субсидирования технологических процессов и создания малозначительных объектов инфраструктуры объективно подходит к концу.

Беларуси необходимо возвращаться в начальную точку производственного цикла, но с учетом созданного потенциала. Сложившаяся ситуация не разрешится метаниями по Азии и Африке в поиске рынков сбыта не совсем современной продукции. В частности, сегодня поддерживаться должно только экономически целесообразное производство с высоким уровнем отдачи, а льготное кредитование, например, в сельском хозяйстве, обязательно должно учитывать длительность оборота капитала. 

Можно долго рассуждать об инновациях, использовании интеллектуального продукта, о реальной организации системного процесса производства, о комплексе направлений формирования новых технологических укладов. Но без адекватной политики и стратегии, разрабатываемых и внедряемых на всех уровнях управления и, особенно, на макроуровне, достичь желаемых результатов сегодня невозможно.

Фото из открытых источников